Bokmålsordboka
strebe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å strebe | streber | streba | har streba | streb! |
| strebet | har strebet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| streba + іменник | streba + іменник | den/det streba + іменник | streba + іменник | strebende |
| strebet + іменник | strebet + іменник | den/det strebede + іменник | strebede + іменник | |
| den/det strebete + іменник | strebete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
- arbeide målbevisst og ærgjerrig for noe;trakte etter
Приклад
- strebe etter ære og berømmelse;
- strebe mot de store høyder
- heve seg;
Приклад
- skyskrapere som streber mot himmelen