Bokmålsordboka
rage 1
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å rage | rager | raga | har raga | rag! |
raget | har raget | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
raga + іменник | raga + іменник | den/det raga + іменник | raga + іменник | ragende |
raget + іменник | raget + іменник | den/det ragede + іменник | ragede + іменник | |
den/det ragete + іменник | ragete + іменник |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
- stikke opp, heve seg;reise seg
Приклад
- tårnet raget i været
- i overført betydning: bli oppfattet som bedre eller viktigere enn andre;heve seg over
Приклад
- som forsker rager han høyt