Bokmålsordboka
stole
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stole | stoler | stolte | har stolt | stol! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stolt + іменник | stolt + іменник | den/det stolte + іменник | stolte + іменник | stolende |
Походження
av stol egentlig ‘støtte seg’Фіксовані вирази
- stole pålite på;
sette sin lit til- jeg stoler på at du leverer som avtalt