Bokmålsordboka
stjele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stjele | stjeler | stjal | har stjålet | stjel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stjålen + іменникstjålet + іменник | stjålet + іменник | den/det stjålne + іменник | stjålne + іменник | stjelende |
Походження
norrønt stelaЗначення та вживання
- ta noe som tilhører en annen, tjuve, naske
Приклад
- stjele en bil;
- stjele varer i butikken;
- stjele som en ravn;
- stjele en idé fra en
- ta, legge beslag på
Приклад
- tillitsvervene stjeler mye tid;
- de store vindusflatene stjeler mye varme
- lure (seg til)
Приклад
- stjele et kyss;
- stjele seg til å gjøre noe;
- stjele seg ut bakveien