Bokmålsordboka
naske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å naske | nasker | naska | har naska | nask! |
| nasket | har nasket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| naska + іменник | naska + іменник | den/det naska + іменник | naska + іменник | naskende |
| nasket + іменник | nasket + іменник | den/det naskede + іменник | naskede + іменник | |
| den/det naskete + іменник | naskete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
stjele noe av mindre verdi;
småstjele
Приклад
- naske til seg;
- naske og stjele