Bokmålsordboka
bevege
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å bevege | beveger | bevega | har bevega | beveg! |
bevegde | har bevegd | |||
beveget | har beveget | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
bevega + іменник | bevega + іменник | den/det bevega + іменник | bevega + іменник | bevegende |
bevegd + іменник | bevegd + іменник | den/det bevegde + іменник | bevegde + іменник | |
beveget + іменник | beveget + іменник | den/det bevegede + іменник | bevegede + іменник | |
den/det bevegete + іменник | bevegete + іменник |
Вимова
beveˊgeПоходження
fra lavtyskЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- bevege seg
- røre eller flytte på seg
- jorden beveger seg omkring sola;
- skal vi bevege oss videre?
- hunder har behov for å bevege seg fritt
- i overført betydning: flytte oppmerksomheten
- bevege seg utenfor emnet