Bokmålsordboka
stenge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stenge | stenger | stengte | har stengt | steng! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stengt + іменник | stengt + іменник | den/det stengte + іменник | stengte + іменник | stengende |
Походження
norrønt stengja, av stangЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- stenge av
- skru av (strøm, vann eller lignende)
- skille ut og sperre tilgang
- branntomta er stengt av