Bokmålsordboka
standsmessig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| standsmessig | standsmessig | standsmessige | standsmessige |
Значення та вживання
som en (etter sin rang og stilling) kan være bekjent av
Приклад
- en standsmessig bolig;
- få en standsmessig begravelse