Bokmålsordboka
betrakte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å betrakte | betrakter | betrakta | har betrakta | betrakt! |
| betraktet | har betraktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| betrakta + іменник | betrakta + іменник | den/det betrakta + іменник | betrakta + іменник | betraktende |
| betraktet + іменник | betraktet + іменник | den/det betraktede + іменник | betraktede + іменник | |
| den/det betraktete + іменник | betraktete + іменник | |||