Bokmålsordboka
sprette 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sprette | spretter | spratt | har sprettet | sprett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sprettet + іменник | sprettet + іменник | den/det sprettede + іменник | sprettede + іменник | sprettende |
| den/det sprettete + іменник | sprettete + іменник | |||
Походження
norrønt sprettaЗначення та вживання
- hoppe, fare, fyke;jamfør sprettende (1)
Приклад
- sprette fram på gulvet;
- fisken spretter;
- knappene spratt ut av jakka;
- det var så vondt at tårene spratt
Приклад
- løvet har sprettet ut
- stå opp;
Приклад
- sola spretter