Bokmålsordboka
sprette 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sprette | spretter | spratt | har sprettet | sprett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sprettet + іменник | sprettet + іменник | den/det sprettede + іменник | sprettede + іменник | sprettende |
| den/det sprettete + іменник | sprettete + іменник | |||
Походження
norrønt sprettaЗначення та вживання
- springe ut, spire
Приклад
- løvet spretter (ut)
- som adjektiv i presens partisipp:
- spirende og sprettende liv
- stå opp, renne (2, 4)
Приклад
- sola spretter