Bokmålsordboka
splittelse
іменник чоловічий
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
en splittelse | splittelsen | splittelser | splittelsene |
Значення та вживання
- det å splitte
- splittet tilstand, innbyrdes uenighet
Приклад
- splittelsen har ødelagt partiet fullstendig