Bokmålsordboka
sperre 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sperre | sperrer | sperra | har sperra | sperr! |
| sperret | har sperret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sperra + іменник | sperra + іменник | den/det sperra + іменник | sperra + іменник | sperrende |
| sperret + іменник | sperret + іменник | den/det sperrede + іменник | sperrede + іменник | |
| den/det sperrete + іменник | sperrete + іменник | |||
Походження
norrønt sperra, betydning 1 fra lavtyskЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- sperre inneogså: sette i fengsel
- sperret kontokonto som ikke fritt kan disponeres av eieren
- sperret satssats med større mellomrom mellom bokstavene enn vanlig