Bokmålsordboka
snike 1
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å snike | sniker | sneiksnek | har sneket | snik! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
sneken + іменникsneket + іменник | sneket + іменник | den/det snekne + іменник | snekne + іменник | snikende |
Походження
norrønt sníkja; beslektet med snokЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- snike til seglure til seg