Bokmålsordboka
snerpe 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å snerpe | snerper | snerpa | har snerpa | snerp! |
| snerpet | har snerpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| snerpa + іменник | snerpa + іменник | den/det snerpa + іменник | snerpa + іменник | snerpende |
| snerpet + іменник | snerpet + іменник | den/det snerpede + іменник | snerpede + іменник | |
| den/det snerpete + іменник | snerpete + іменник | |||
Походження
norrønt snerpa ‘skjerpe, kvesse’Значення та вживання
Приклад
- snerpe sammen munnen
- brukt som adjektiv: som får slimhinner til å trekke seg sammen
Приклад
- heggebær har en snerpende smak
Фіксовані вирази
- snerpe seg sammentrekke seg sammen