Bokmålsordboka
beseire
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å beseire | beseirer | beseira | har beseira | beseir! |
| beseiret | har beseiret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beseira + іменник | beseira + іменник | den/det beseira + іменник | beseira + іменник | beseirende |
| beseiret + іменник | beseiret + іменник | den/det beseirede + іменник | beseirede + іменник | |
| den/det beseirete + іменник | beseirete + іменник | |||
Походження
fra tysk; av seireЗначення та вживання
overvinne, seire over
Приклад
- beseire sine fiender;
- beseire sine konkurrenter;
- beseire alle vanskeligheter