Bokmålsordboka
seire
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å seire | seirer | seira | har seira | seir! |
| seiret | har seiret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| seira + іменник | seira + іменник | den/det seira + іменник | seira + іменник | seirende |
| seiret + іменник | seiret + іменник | den/det seirede + іменник | seirede + іменник | |
| den/det seirete + іменник | seirete + іменник | |||
Походження
norrønt sigraЗначення та вживання
- vinne (seier)
Приклад
- seire på slagmarken, i langrennsløypa;
- seire over en
- ta overhånd
Приклад
- fornuften seiret til slutt