Bokmålsordboka
skrøne 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skrøne | skrøner | skrønte | har skrønt | skrøn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skrønt + іменник | skrønt + іменник | den/det skrønte + іменник | skrønte + іменник | skrønende |
Походження
beslektet med norrønt skrum og skråleЗначення та вживання
fortelle skrøner;
dikte opp, lyve