Bokmålsordboka
skråle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skråle | skråler | skrålte | har skrålt | skrål! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skrålt + іменник | skrålt + іменник | den/det skrålte + іменник | skrålte + іменник | skrålende |
Походження
trolig lydordЗначення та вживання
rope, synge med høy, larmende stemme, skrike
Приклад
- skråle og synge;
- skråle og snakke i ett kjør