Bokmålsordboka
berette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å berette | beretter | beretta | har beretta | berett! |
| berettet | har berettet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beretta + іменник | beretta + іменник | den/det beretta + іменник | beretta + іменник | berettende |
| berettet + іменник | berettet + іменник | den/det berettede + іменник | berettede + іменник | |
| den/det berettete + іменник | berettete + іменник | |||