Bokmålsordboka
meddele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å meddele | meddeler | meddelte | har meddelt | meddel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| meddelt + іменник | meddelt + іменник | den/det meddelte + іменник | meddelte + іменник | meddelende |
Походження
fra lavtysk , opprinnelig ‘dele med en’Значення та вживання
Приклад
- jeg kan meddele at vi får besøk;
- vi må dessverre meddele at boka er utsolgt fra forlaget
Приклад
- meddele en avskjed i nåde
Фіксовані вирази
- meddele seguttrykke seg
- meddele seg klart og tydelig;
- meddele seg gjennom musikk