Bokmålsordboka
berede
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å berede | bereder | beredte | har beredt | bered! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| beredt + іменник | beredt + іменник | den/det beredte + іменник | beredte + іменник | beredende |
Вимова
bereˊdeПоходження
fra tysk; av lavtysk opprinnelig, ‘gjøre rede’Значення та вживання
Фіксовані вирази
- berede seggjøre seg klar;
forberede seg- han beredte seg på å reise;
- berede seg på å dø