Bokmålsordboka
skjenne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skjenne | skjenner | skjente | har skjent | skjenn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skjent + іменник | skjent + іменник | den/det skjente + іменник | skjente + іменник | skjennende |
Походження
samme opprinnelse som skjendeЗначення та вживання
bruke munn;
Приклад
- skjenne på ungene sine