Bokmålsordboka
skjende
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å skjende | skjender | skjenda | har skjenda | skjend! |
| skjendet | har skjendet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| skjenda + іменник | skjenda + іменник | den/det skjenda + іменник | skjenda + іменник | skjendende |
| skjendet + іменник | skjendet + іменник | den/det skjendede + іменник | skjendede + іменник | |
| den/det skjendete + іменник | skjendete + іменник | |||