Bokmålsordboka
akseptere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å akseptere | aksepterer | aksepterte | har akseptert | aksepter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| akseptert + іменник | akseptert + іменник | den/det aksepterte + іменник | aksepterte + іменник | aksepterende |
Вимова
aksepteˊreПоходження
av latin acceptare ‘godkjenne’; jamfør akseptЗначення та вживання
- skrive navnet sitt på en veksel (1) og dermed binde seg til å betale
Приклад
- nekte å akseptere vekselen