Bokmålsordboka
godkjenne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å godkjenne | godkjenner | godkjente | har godkjent | godkjenn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| godkjent + іменник | godkjent + іменник | den/det godkjente + іменник | godkjente + іменник | godkjennende |
Значення та вживання
stadfeste som gyldig eller god nok;
Приклад
- godkjenne regnskapet;
- planene må godkjennes først;
- bli godkjent under tvil;
- godkjenne en avtale