Bokmålsordboka
beitemark 1
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en beitemark | beitemarken | beitemarker | beitemarkene |
| жіночий | ei/en beitemark | beitemarka | ||
Значення та вживання
- mark (1, 2) som blir brukt til beite (2, 1)
Приклад
- saftige beitemarker
- i overført betydning: område en kan få noe ut av
Приклад
- organiserte kriminelle på jakt etter nye beitemarker