Bokmålsordboka
sanse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sanse | sanser | sansa | har sansa | sans! |
| sanset | har sanset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sansa + іменник | sansa + іменник | den/det sansa + іменник | sansa + іменник | sansende |
| sanset + іменник | sanset + іменник | den/det sansede + іменник | sansede + іменник | |
| den/det sansete + іменник | sansete + іменник | |||
Значення та вживання
legge merke til;
Приклад
- ikke sanse noen ting;
- han sanset ikke det han leste
Фіксовані вирази
- sanse segkomme til seg selv