Bokmålsordboka
fornemme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fornemme | fornemmer | fornam | har fornemmet | fornem! |
| fornemma | har fornemma | |||
| fornemmet | har fornemmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fornemmet + іменник | fornemmet + іменник | den/det fornemne + іменник | fornemne + іменник | fornemmende |
| fornemma + іменник | fornemma + іменник | den/det fornemma + іменник | fornemma + іменник | |
| fornemmet + іменник | fornemmet + іменник | den/det fornemmede + іменник | fornemmede + іменник | |
| den/det fornemmete + іменник | fornemmete + іменник | |||