Bokmålsordboka
begunstige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å begunstige | begunstiger | begunstiga | har begunstiga | begunstig! |
| begunstiget | har begunstiget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| begunstiga + іменник | begunstiga + іменник | den/det begunstiga + іменник | begunstiga + іменник | begunstigende |
| begunstiget + іменник | begunstiget + іменник | den/det begunstigede + іменник | begunstigede + іменник | |
| den/det begunstigete + іменник | begunstigete + іменник | |||
Вимова
begunˊstigeПоходження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- sjefen begunstiger henne
- brukt som substantiv
- han hører ikke til de begunstigede i samfunnet