Bokmålsordboka
favorisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å favorisere | favoriserer | favoriserte | har favorisert | favoriser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| favorisert + іменник | favorisert + іменник | den/det favoriserte + іменник | favoriserte + іменник | favoriserende |
Походження
fra fransk; av favorittЗначення та вживання
gi særlige fordeler;
foretrekke
Приклад
- ordningen favoriserer folk med høye inntekter;
- favorisere sine egne