Bokmålsordboka
befeste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å befeste | befester | befesta | har befesta | befest! |
| befestet | har befestet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| befesta + іменник | befesta + іменник | den/det befesta + іменник | befesta + іменник | befestende |
| befestet + іменник | befestet + іменник | den/det befestede + іменник | befestede + іменник | |
| den/det befestete + іменник | befestete + іменник | |||