Bokmålsordboka
resolvere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resolvere | resolverer | resolverte | har resolvert | resolver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resolvert + іменник | resolvert + іменник | den/det resolverte + іменник | resolverte + іменник | resolverende |