Bokmålsordboka
resignasjon
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en resignasjon | resignasjonen | resignasjoner | resignasjonene |
Походження
fra latin; jamfør resignere (1Значення та вживання
det å gi opp;