Bokmålsordboka
resignering 1
іменник чоловічий або жіночий
рід | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
чоловічий | en resignering | resigneringen | resigneringer | resigneringene |
жіночий | ei/en resignering | resigneringa |
Вимова
resigneˊringПоходження
av resignere (1Значення та вживання
det å gi opp, finne seg i skjebnen;
Приклад
- få følelsen av resignering