Bokmålsordboka
rekognosere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rekognosere | rekognoserer | rekognoserte | har rekognosert | rekognoser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rekognosert + іменник | rekognosert + іменник | den/det rekognoserte + іменник | rekognoserte + іменник | rekognoserende |
Походження
fra latin ‘gjenkjenne, undersøke’Значення та вживання
undersøke terreng, område, fiendtlig stilling eller lignende;
jamfør speide
Приклад
- allierte styrker rekognoserte området;
- helikopteret ble sendt ut for å rekognosere