Bokmålsordboka
regne 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å regne | regner | regna | har regna | regn! |
| regnet | har regnet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| regna + іменник | regna + іменник | den/det regna + іменник | regna + іменник | regnende |
| regnet + іменник | regnet + іменник | den/det regnede + іменник | regnede + іменник | |
| den/det regnete + іменник | regnete + іменник | |||
Походження
norrønt reikna; fra lavtyskЗначення та вживання
Фіксовані вирази
- regne i hodetregne uten nedskrevne tall
- regne medgå ut fra; ta med, ta hensyn til
- rundt regnetanslagsvis