Bokmålsordboka
regjere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å regjere | regjerer | regjerte | har regjert | regjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| regjert + іменник | regjert + іменник | den/det regjerte + іменник | regjerte + іменник | regjerende |
Походження
latin regere ‘styre’; beslektet med rex ‘konge’Значення та вживання
- styre, ha makten
Приклад
- Håkon 5. regjerte til 1319;
- pengene regjerer verden
- husere, herse med
Приклад
- gikta regjerer i kroppen