Bokmålsordboka
protestere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å protestere | protesterer | protesterte | har protestert | protester! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| protestert + іменник | protestert + іменник | den/det protesterte + іменник | protesterte + іменник | protesterende |
Походження
av latin protestari ‘erklære offentlig’Значення та вживання
- komme med innvendinger eller gjøre innsigelser;i ord eller handling gi til kjenne at en tar avstand fra noe
Приклад
- jeg protesterer mot saksbehandlingen
- foreta protest (2) av en veksel