Bokmålsordboka
barrikadere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å barrikadere | barrikaderer | barrikaderte | har barrikadert | barrikader! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| barrikadert + іменник | barrikadert + іменник | den/det barrikaderte + іменник | barrikaderte + іменник | barrikaderende |
Вимова
barikadeˊreЗначення та вживання
- sperre med barrikader
- stenge adgang med tunge gjenstander;
Приклад
- barrikadere døra med bord og stoler