Bokmålsordboka
omdømme
іменник середній
однина | множина | ||
---|---|---|---|
неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
et omdømme | omdømmet | omdømmer | omdømmaomdømmene |
Походження
norrønt umdǿmiЗначення та вживання
Приклад
- stå høyt i folks omdømme
- evne til å dømme;
Приклад
- ha et sunt omdømme