Bokmålsordboka
ofre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ofre | ofrer | ofra | har ofra | ofr!ofre! |
| ofret | har ofret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ofra + іменник | ofra + іменник | den/det ofra + іменник | ofra + іменник | ofrende |
| ofret + іменник | ofret + іменник | den/det ofrede + іменник | ofrede + іменник | |
| den/det ofrete + іменник | ofrete + іменник | |||
Походження
norrønt offra; av latin offerre ‘bære fram for’Значення та вживання
- bære fram et offer (1)
Приклад
- ofre til avguder
- gi pengebidrag
Приклад
- ofre til misjonen
- gi avkall på
Приклад
- de ofret livet for det de trodde på
- bruke, vie
Приклад
- han ofrer mye tid på trening;
- det har jeg ikke ofret en tanke
Фіксовані вирази
- ofre seg forgå helt inn for
- han ofret seg for kunsten