Bokmålsordboka
lene 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lene | lener | lenet | har lenet | len! |
| lente | har lent |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lenet + іменник | lenet + іменник | den/det lenede + іменник | lenede + іменник | lenende |
| den/det lenete + іменник | lenete + іменник | |||
| lent + іменник | lent + іменник | den/det lente + іменник | lente + іменник | |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- lene hodet mot en stein;
- lene seg godt tilbake i stolen;
- lene seg mot veggen;
- len deg ikke ut vinduet