Bokmålsordboka
avbilde 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avbilde | avbilder | avbilda | har avbilda | avbild! |
| avbildet | har avbildet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avbilda + іменник | avbilda + іменник | den/det avbilda + іменник | avbilda + іменник | avbildende |
| avbildet + іменник | avbildet + іменник | den/det avbildede + іменник | avbildede + іменник | |
| den/det avbildete + іменник | avbildete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- statuen er avbildet i historieboka;
- være avbildet i avisen
Приклад
- forfatteren har avbildet livet i en norsk småby i romanen sin