Bokmålsordboka
kultivere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kultivere | kultiverer | kultiverte | har kultivert | kultiver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kultivert + іменник | kultivert + іменник | den/det kultiverte + іменник | kultiverte + іменник | kultiverende |
Походження
gjennom fransk cultiver, eller middelalderlatin cultivare; se kulturЗначення та вживання
- bearbeide jord eller annen natur for å få avling;
Приклад
- kultivere myra
- drive fram planter;dyrke
Приклад
- kultivere prydbusker
- utvikle og odle fram en planteart eller dyrerase
Приклад
- kultivere fram nye saueraser
Приклад
- kultivere sine kontakter;
- han kultiverte rollen som nerd;
- de prøver å kultivere fram en forståelse mellom folkene