Bokmålsordboka
krølle 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krølle | krøller | krølla | har krølla | krøll! |
| krøllet | har krøllet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krølla + іменник | krølla + іменник | den/det krølla + іменник | krølla + іменник | krøllende |
| krøllet + іменник | krøllet + іменник | den/det krøllede + іменник | krøllede + іменник | |
| den/det krøllete + іменник | krøllete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk krullenЗначення та вживання
- lage krøller (1
Приклад
- krølle håret
- vokse eller falle i krøller
Приклад
- håret krøller seg så fint i nakken
- slå krøll på seg;bøye i ring eller bue;krype sammen
Приклад
- katten krøllet seg sammen ved ovnen
Приклад
- krølle kjolen sin;
- jakken hadde krøllet seg;
- krølle sammen et papir