Bokmålsordboka
kreditere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kreditere | krediterer | krediterte | har kreditert | krediter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kreditert + іменник | kreditert + іменник | den/det krediterte + іменник | krediterte + іменник | krediterende |
Значення та вживання
- føre inn på kreditsiden i et regnskap;
Приклад
- beløpet er kreditert kontoen
- gi æren for;
Приклад
- samtlige ansatte skal krediteres for bedriftens gode resultat;
- det siste målet ble kreditert den yngste spilleren