Bokmålsordboka
godskrive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å godskrive | godskriver | godskreivgodskrev | har godskrevet | godskriv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| godskreven + іменникgodskrevet + іменник | godskrevet + іменник | den/det godskrevne + іменник | godskrevne + іменник | godskrivende |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
- føre opp som kredit for noen eller noe;
Приклад
- beløpet skal godskrives konto
- regne som en fordel for noen
Приклад
- lang praksis må godskrives søkeren
- la noen ha æren eller fortjenesten for noe;
Приклад
- han må godskrives seieren