Bokmålsordboka
korrigere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å korrigere | korrigerer | korrigerte | har korrigert | korriger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| korrigert + іменник | korrigert + іменник | den/det korrigerte + іменник | korrigerte + іменник | korrigerende |
Походження
gjennom tysk og fransk; fra latin corrigere ‘rette’Значення та вживання
- lese korrektur (1)