Bokmålsordboka
konferere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konferere | konfererer | konfererte | har konferert | konferer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konferert + іменник | konferert + іменник | den/det konfererte + іменник | konfererte + іменник | konfererende |
Походження
gjennom tysk og fransk; fra latin conferre ‘bringe sammen’Значення та вживання
- drøfte, forhandle, rådføre seg
Приклад
- konferere med sjefen
Приклад
- konferere to bokutgaver