Bokmålsordboka
klype 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å klype | klyper | kløp | har kløpet | klyp! |
| kløyp | ||||
| har klypt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kløpen + іменникkløpet + іменник | kløpet + іменник | den/det kløpne + іменник | kløpne + іменник | klypende |
| kløpen + іменник | ||||
| klypt + іменник | klypt + іменник | den/det klypte + іменник | klypte + іменник | |
Походження
norrønt klýpaЗначення та вживання
klemme (2, 1) mellom fingrene, med tang eller lignende
Приклад
- klype seg i armen;
- klype noen i øret